Північний потік-2. Чому ми можемо розраховувати тільки на себе

28 лютого 2019
Північний потік-2. Чому ми можемо розраховувати тільки на себе

Нещодавно Ангела Меркель знайшла компромісне рішення щодо Північного потоку-2. Це дуже погана подія рівня караул

Нещодавно прочитав, що сучасна людина здатна зафіксувати увагу не довше, ніж на 8 секунд. 8 секунд – і екран смартфона вирушає в подорож за нормальними мемами. А тема, про яку мені потрібно поговорити, у 8 секунд не вкладається ніяк, хоча всім стало б легше. Тому головне я сказав у заголовку. Далі підуть нюанси, прощавайте...

Якщо говорити дуже відверто, офіс Prozorro.Продажі повністю складається з гіків. Така собі філія квартири Шелдона Купера в Україні, проте в цьому є й своя перевага. Наша увага може зафіксуватися дуже міцно на предметах, що проходять повз свідомість людей нормальних, у яких є звичайне життя. Іноді я приходжу до своєї дружини і розповідаю, як пройшов перший голландський аукціон або як ми почали продавати право перевезення у вагонах. Вона дивиться на мене так, що я замислююся – як взагалі так вийшло, що в мене є дружина? Загалом, вона дивиться на мене і каже з жалем: «Може, ти мені намалюєш?»

Я не можу намалювати колонку для поважного видання, але спробую викладати максимально барвисто.

Нещодавно Ангела Меркель знайшла компромісне рішення щодо Північного потоку-2. Це дуже погана подія рівня караул. Коли це сталося, ми в офісі очікували паніки біля кас супермаркетів і істерики у ЗМІ, але нічого не сталося. Тому що 8 секунд.

Караул стався, і він, схоже, був неминучий. Ми залишилися один на один з величезною трубою, по якій нічого запускати. Росія буде транспортувати газ безпосередньо в Німеччину, ми не зможемо заробити на транзиті свої кровні $ 3 млрд на рік і захистити себе від енергетичної залежності. Все дуже погано.

Що ми можемо зробити, крім очевидного: панікувати і продовжити гортати Facebook?

Є ще два варіанти. Добувати свій газ і економити отриманий.

Ми можемо і повинні почати вирішувати два ці прості й водночас дуже складні завдання. Будь ласка, приділіть цьому пункту 8 секунд вашої уваги: Україна щорічно імпортує 11 млрд кубометрів газу, будучи при цьому третьою країною в Європі за його, газу, природними запасами. У нас в країні є 920 млрд кубометрів розвіданого газу, а використовуємо ми тільки 2% з них.

Чому все так погано? Класична відповідь – корупція, недосконале законодавство, нульова доступність для іноземних інвесторів. Офіс ефективного регулювання недавно опублікував висновок: 83 нормативні акти у сфері видобутку копалин мають ознаки незаконних або неактуальних. А ще третина провокує високі корупційні ризики, умови розподілу прав на користування надрами визнані непрозорими і дискримінаційними. Нікому це не потрібно. Крім Шелдона Купера.

У нас є відповідь. І не гіпотетичний, а цілком відчутний. 6 березня відбудуться перші в історії моєї країни прозорі аукціони на право видобутку нафти і газу. 10 лотів на суму 615 млн – вагомий шанс для енергетичної незалежності. Відкриті аукціони дають шанс нарешті завести в галузь інвестиції. А за грошима потягнуться будівництво, обладнання, наймання людей, податки. Видобуток стане збільшуватися, і ми зможемо (повірте, мені самому страшно це писати) експортувати український газ до Європи.

Є ще дещо, де нам не впоратися без участі кожного свідомого українця. Свій газ потрібно економити. Так, як роблять всі європейці. Так разом переможемо. Ми продаємо, інвестори інвестують, споживачі економлять, росіяни сумують.

Андрій Мотовиловець, для "Новое Время.БІЗНЕС"