Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 листопада 2015 року по справі №750/6585/15-ц позов ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБИ про стягнення заборгованості, - задоволено повністю та стягнено заборгованість по кредитному договору № 04/34 від 31.08.2006р. в розмірі 698240 (шістсот дев'яносто вісім тисяч двісті сорок) грн. 59 коп. Дане рішення набрало законної сили 24.11.2015р. і перебуває на виконання в ДВС. 23.01.2017 року Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова по справі №750/10698/16-ц ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" повторно звернулося до ОСОБИ з вимогою в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту №04/34 від 31.08.2006 року станом на 10.06.2016 року у розмірі 926129,60 грн звернути стягнення на предмет іпотеки. В даному позові було відмовлено, а після проголошення Ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 15.03.2017р. рішення набрало законної сили. Апеляційний суд зробив висновок, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтовано висновку, що суд позбавлений можливості встановити початкову ціну предмету іпотеки, а позивач не вчинив необхідних дій з визначення початкової ціни предмету іпотеки та не надав до суду відповідні докази з цього приводу, крім того зазначив, що у разі задоволення позову будуть порушені законні житлові права трьох неповнолітніх дітей відповідача. Крім того, наголосив, що доводи апеляційної скарги з посиланням на норми ст.ст. 530, 610, 625, 1049, 1054 ЦК України, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції з врахуванням наявності рішення суду про стягнення заборгованості, яке набрало законної сили. Отже можливо дійти висновку, що при стягненні заборгованості на сьогоднішній день все одно повинна бути врахована сума стягнення у відповідності до рішення суду від 11 листопада 2015 року. Крім того, Рішення від 11 листопада 2015 року перебуває на виконанні, виконавчий лист частково виконано та продовжується виконання. Даний факт підтверджується публічним паспортом активу аукціону, де зазначено, що датою останнього платежу являється 03.03.2018р. Проте жодним чином не зазначено чи враховані дані платежі в залишок заборгованості. Також публічний паспорт активу аукціону містить недостовірні дані стосовно тіла кредиту, згідно якого тіло кредиту становить 795423,55 грн., але рішенням суду від 11 листопада 2015 року його було встановлено в розмірі 629713,74грн. Подальше нарахування відсотків за користування кредитом також не відповідає судовій практиці. Пунктом 2.7.1.1 кредитного договору передбачено, що банк має право Незважаючи на інші положення цього Договору, вимагати дострокового виконання Боргових зобов’язань в цілому, або у визначеній частині у випадку: невиконання Позичальником та/або Поручителем своїх Боргових та інших зобов’язань за цим Договором та/або умов Договору іпотеки. Так, дійсно, даний кредитний договір був укладений на строк до 2036р. Але відповідно до п. 3.2.4 кредитного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником зобовязань по договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту. Відповідно до п. 2.7.2 договору «виконання Боргових зобов’язань повинно бути проведено Позичальником та/або Поручителем протягом 7 (семи) робочих днів з дати надсилання Банком відповідної вимоги. 10.06.2015року банк направив вимогу про дострокове повернення коштів за укладеним договором в якій зазначив: Керуючись пунктом 3.2.4 Кредитного договору, у зв’язку з невиконанням Вами умов Кредитного договору, систематичного порушення п. 2.5 договору, вимагаємо дострокового повернення повної суми заборгованості, в тому числі, суми кредиту, процентів за його користування, комісії, з урахуванням штрафу за прострочення строків повернення кредиту та процентів за користування ним. На підставі чого можна дійти висновку, що направивши боржнику вимогу про дострокову сплату заборгованості, банк змінив строк виконання зобов'язання за кредитним договором. Оскільки строк виконання зобовязання настав в липні 2015р., то посилання посилання на графік погашення і на строк виконання зобовязання до 2036р. являється безпідставним. А отже нарахування банком відсотків за користування кредитом також являється безпідставним, оскільки зміна порядку та строку виконання кредитного договору у відповідності до п.2.7 Договору, призвело до анулювання графіка погашення, а отже і до порядку нарахування процентів. Такий висновок підтверджується Постановою Верховного Суду України від 14 лютого 2018 року у справі №564/2199/15-ц. («22 березня 2012 року позивач направив відповідачу письмове повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості, чим змінив строк виконання зобов'язання за кредитним договором з 1 грудня 2027 року на 22 квітня 2012 року»). На підставі вище викладеного, можна вважати, що розмір заборгованості за кредитним договором в розмірі 1135619,56 грн. значно завищеним та не відповідає реальним обставинам справи. Необхідно також вказати, що 10 червня 2017 року набув чинності закон "Про споживче кредитування", який розширює права позичальників і покладає додаткові обов'язки на кредиторів. Закон забороняє надання та отримання споживчих кредитів в іноземній валюті і вводить суворі вимоги до реклами споживчих кредитів. В даному випадку даний споживчий кредит видавався в іноземній валюті, що враховуючи сьогоднішні реалії та законодавства ставить під сумнів правомірність укладання самого кредитного договорора та його виконання в майбутньому. Тим більше нарахування та стягнення заборгованості в значно більшому розмірі, ніж це відповідає реальним обставинам. Чому не зазначені такі дані в описі предмета аукціону?